За підсумками 2022 року, частка державного сектору в структурі ВВП склала рекордні 24%. 2023−2024 роках частка цієї категорії стабілізується на рівні 24−26%. За рішенням РНБО та Президента України на 2024 рік має бути виділено не менше 21,6% загального фінансового ресурсу з бюджету.

Переробна промисловість має потенціал для швидкого відновлення через необхідність перероблення с/г сировини та програму пільгового кредитування «5−7−9» за сприяння держави.

Джерело: https://minfin.com.ua/currency/articles/zsu-zabezpechili-vidnovlennya-ekonomiki-dali-bude-skladnishe/

Експорт та імпорт України

Розглядаючи дані про структуру валового внутрішнього продукту України за кінцевим використанням, можна побачити і динаміку співвідношення експорту та імпорту Українизаостанні роки.

Зовнішньоторговельний баланс України з 2005-2025 рр

Джерело: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/

Вочевидь, разом із зростанням обсягів експортно-імпортних операцій, імпорт в Україну хронічно випереджає експорт, а їх різниця дедалі більшає.

Джерело: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/

Тенденції останнього десятиліття

Команда YouControl дослідила питання трендів економіки 2010-2019 рр. Для детального аналізу темпів зростання серед виокремлених аналітиками 42 секторів було обрано ТОП-20, котрі генерували 95% доходів усієї економіки країни. Висновки наступні.

Провідними секторами української економіки за виручкою у 2019 р. стали оптова (30,5%) та роздрібна (8,1%) торгівля. Наступні щаблі у ренкінгу займають: електроенергетика (7,8%), харчова промисловість (6,6%), транспорт і логістика (5,6%), сільське господарство (5,6%), металургія (4,9%). Така індустріально-аграрна структура економіки свідчить про низьку частку високотехнологічного виробництва і недостатність глибини переробки продукції для максимізації доданої вартості.

Важелі економіки

Частка секторів економіки у загальній структурі доходів: лідери і аутсайдери

Найшвидші індекси росту часток демонстрували такі галузі як охорона здоров’я (зросла з 0,19% до 0,53%, тобто в 2,7 рази в порівнянні зі точкою відліку в 2010 році), також удвічі зросли частки в загальних доходах сільського господарства (з 2,8% до 5,6%) та тютюнового виробництва (з 0,3% до 0,6%).

Одночасно з посиленням ролі одних секторів, в економіці були і аутсайдери за індексом спаду частки доходів. Так, частка фінансового сектору на початку 2020 року складала лиш 21% від його долі в економіці у 2010-му. На другому і третьому місцях за індексом зниження частки в доходах опинились споріднені сектори коксохімічної промисловості (43%) та металургії (70%).

Джерело: https://yur-gazeta.com/golovna/amerikanski-girki-ukrayinskoyi-ekonomiki.html

Зовнішньоторговельний баланс України у 2025 році характеризується значним дефіцитом у торговельному рахунку. Експорт товарів та послуг знизився, імпорт товарів зростав, а сальдо торгового рахунку погіршилося. Водночас, спостерігається позитивна тенденція у вигляді збільшення грантів для України та зменшення імпорту послуг.

Джерело: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/gdp/eximp/

Номі­нальний ВВП України з 2002 по 2024 рр.

(розмір ВВП в доларах – за даними Світового банку та МВФ)

Джерело: http://www.worldbank.org, http://www.imf.org

Випуск сталі у 2024 році перевищив очікування

Випуск сталі в Україні у 2024 році виявився набагато кращим за очікування. За підсумками року він може скласти 7,5 млн тонн, що на 21% вище, ніж минулого року. У 2021-му випуск сталі в Україні становив 21,4 млн тонн.

«Морський коридор», який було запущено наприкінці 2023-го, дозволив розвантажити транспортні шляхи на західних кордонах і спростити логістичні завдання сталевого експорту. Навесні 2024-го в роботу було запущено другу доменну піч на АМКР, унаслідок чого експорт напівфабрикатів зріс на 650 тис. тонн або на 60% за 11 міс. 2024, а прокату – на 500 тис. тонн або на 40%.

«Морський коридор» також сприяв відновленню експорту залізної руди в Китай. За 11 міс 2024 року до Китаю було поставлено 13,0 млн тонн залізних руд з України, що становить 43% всього українського залізорудного експорту.

Наші прогнози на 2025 рік ґрунтуються на збільшених ризиках і викликах для всього гірничо-металургійного комплексу України. Сума цих викликів та їхніх негативних наслідків безпосередньо вплинуть на зменшення обсягу виробництва та експорту продукції ГМК.

Джерело: https://gmk.center/ua/posts/perspektyvy-metalurhii-ukrainy-u-2025-rotsi/

Гірничодобувна галузь України: підсумки 2024-го та перспективи у 2025-му

За січень-квітень 2025 року експорт залізорудної продукції зменшився на 20,9% у вартісному вираженні (до $892,99 млн) та на 10,2% у фізичних обсягах – до 11,15 млн т. Це означає втрату понад $235 млн валютної виручки лише за чотири місяці. За прогнозами GMK Center, до кінця 2025 року експорт залізної руди з України скоротиться на близько 20% р./р. – до 27 млн т з 33,6 млн т у 2024-му.

Виробничі показники також демонструють негативну динаміку. Зокрема, Ferrexpo, одна з трьох найбільших залізорудних компаній України, скоротила обсяги виробництва на 26% у I кварталі – до 1,35 млн т. В травні компанія повідомила, що зупинила дві лінії з випуску окатків внаслідок неповернення ПДВ за поставлену на експорт продукцію. Загальне очікуване недовиробництво у 2025 році оцінюється на рівні 4 млн т.

У 2024 році гірничо-металургійний комплекс сформував близько 7% ВВП і забезпечив 15% валютного експорту України. Проте вже у 2025-му сектор зіштовхується з низкою системних проблем, частина з яких має адміністративне походження.

Гірничодобувна галузь не потребує прямого бюджетного фінансування. Для стабільної роботи їй необхідне передбачуване регуляторне середовище, своєчасне повернення податкового кредиту та економічно обґрунтована тарифна політика. У поточних умовах кожна тонна залізорудної продукції – це валютна виручка, податкові надходження та робочі місця. Недооцінка стратегічного значення галузі стримує потенціал економічного відновлення країни та створює довгострокові ризики для її фінансової стабільності.

Джерело: https://gmk.center/ua/infographic/girnichodobuvna–galuz–ukraini–pidsumki-2024-r–ta–perspektivi–u-2025-r/

Виробництво сталі, чавуну та прокату на металургійних підприємствах України за період 2020–2025 років

Дані за 2025 рік наведено за перші чотири місяці.

**Дані за 2025 рік надані за перший квартал.

2020–2021: Україна була одним із провідних світових виробників сталі, з річним обсягом виробництва понад 20 млн тонн.

2022: Виробництво сталі впало на 70,7%, до 6,3 млн тонн.

2023: Виробництво залишалося на низькому рівні, з незначним зниженням до 6 млн тонн. 2024: Спостерігалося відновлення галузі, зростання виробництва сталі на 21,6% до 7,58 млн тонн, чавуну на 18,1% до 7,09 млн тонн та прокату на 15,8% до 6,22 млн тонн.

2025: За перші чотири місяці року виробництво сталі зросло на 1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, до 2,43 млн тонн. Однак, через загрозу закриття єдиної коксівної шахти в Покровську, очікується можливе зниження виробництва сталі до 2–3 млн тонн за підсумками року.

Світова виплавка сталі в січні 2025 року становила 151,39 млн тонн, що на 4,4% нижче показника січня 2024 року (158,37 млн тонн).

Лідером тут також є Китай, який виплавив 81,91 млн тонн, що на 5,61% нижче показника січня 2024 року (86,78 млн тонн). Частка Китаю в світовому виробництві сталі становить 54,1%.

Україна (0,61 млн тонн, або 112,28% відносно січня 2024 року) обіймає 20 місце серед 71 країни-виробника сталі. 

Джерело: https://censor.net/n3537859

Локації ливарних підприємств України

В Україні за програмою релокації у більш безпечні регіони переїхало 840 підприємств, із яких 667 уже працюють на новому місці. Про це свідчать дані платформи Опендатабот.

Джерело: https://zbruc.eu/node/116763

Структура мережі автомобільних доріг загального користування

Зараз в Україні майже 170 тис. автомобільних доріг загального   користування . середній ремонт, тобто латання дірок. 

Проблема якості доріг в Україні є настільки гострою, що її намагається вирішити не одна команда розробників. Нещодавно IGate писав  про проєкт Navizor . Практично одночасно з ним програмісти з веб-студії Stfalcon.com  запустили ще один сервіс – «Дороги України», який дозволяє оцінити якість дорожнього покриття, цього разу в автоматичному, а не ручному режимі. Проєкт «Дороги України» пропонує всім охочим взяти участь у складанні карти вітчизняних магістралей.

Джерело: https://igate.com.ua/news/15858-startap-kotoryj-znaet-gde-na-dorogah-yamy

Джерело: https://api.visicom.ua/uk/posts/ukravtodorplusvisicom

На 1 км дороги необхідно біля 500т. Литва різного призначення, тобто для забезпечення українських доріг потрібно щорічно 85 тис.т/рік.

* За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

Загальна довжина залізниць, що експлуатується

Джерело: https://vkraina.com/karta-zheleznyh-dorog-ukrainy/

Загальна довжина залізниць біля 25 тисяч кілометрів. Для забезпечення функціонування УЗ повинно використовувати біля 250 тис.т. литва на рік, тобто на 1 км золізниці припадає 10 т литва.

Сільськогосподарські угіддя України

Найбільше сільськогосподарських угідь обробляється у Одеській, Запорізькій та Харківській областях по більше як 2200 тис га. Найменше земель у розпорядженні жителів Закарпатської та Чернівецької областей, менше за 500 тис га.

Варто зазначити, що за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвища вартість оренди одного гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксована на Кіровоградщині – 8,4 тис. грн, а найнижча – 0,9 тис. грн – на Закарпатті.

Забезпечення литвом аграрного сектору щорічно складає 500 тис.т/рік

Джерело: https://agropolit.com/spetsproekty/705-zemelniy–dovidnik–ukrayini—baza–danih–pro–zemelniy–fond–krayini

Питома вага литих виробів у машинобудівній продукції

Ключові факти

• Згідно із дослідженням, 74% респондентів зазначили, що зараз відчувають дефіцит кадрів, 17% – частково відчувають і 7% – не відчувають дефіциту кадрів. 
• Основними проблемами сьогодні на ринку праці України, на думку бізнесу, є: дефіцит талантів, мобілізація, бажання працювати віддалено, відтік кваліфікованих кадрів за кордон, вигоряння і втома співробітників та інші.

Учасники дослідження зазначили, що в компаніях на цей рік заплановані такі зміни:

• збільшення рівня заробітної плати (у 72% респондентів);
• збільшення бюджетів на навчання та розвиток (39%);
• збільшення кількості працівників (35%);
• вихід на інші ринки та пошук нових партнерів (32% опитаних).

Відкривати нові вакансії цьогоріч планують 67% учасників дослідження.

Водночас 48% респондентів повідомили, що кількість працівників у їхніх компаніях у 2024 році залишиться без змін, а 5% респондентів написали, що в їхніх компаніях планується скорочення кількості працівників. 

Дослідження тривало у період з лютого до квітня 2024 року. В ньому взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом (49% – керівники департаментів, 24% – менеджери середньої ланки, 26% – топ-менеджмент, 3% – молодший персонал).

Більше 60% учасників дослідження представляють міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% – середнього бізнесу і 7% – малого бізнесу.

Нещодавно Національний банк України прогнозував подальше зниження безробіття та зростання зарплат, про це йшлося в січневому Інфляційному звіті. Попит на кваліфікованих працівників буде збільшуватися, особливо в разі поліпшення безпекової ситуації наступного року.

Джерело: https://forbes.ua/news/bilshist–biznesiv–vidchuvayut–defitsit–kadriv–v–ukraini–doslidzhennya–eva-25042024-20785

Ситуація із персоналом у 2024 році

Ні для кого не є секретом дефіцит кваліфікованих співробітників практично у всіх галузях української економіки. Що зайвий раз підтвердило опитування бізнесу – 75,1% компаній не можуть знайти досвідчених кадрів. Причому лише 16% людей бракує через їхні завищені зарплатні очікування. Так само географічні особливості бізнесу заважають найняти персонал тільки у 4% випадків.

Джерело: https://rau.ua/novyni/specproekt–rau–i–robota–ua-2024-2/

Директор держдепартаменту ливарного виробництва, к.т.н.